Тема: «Нехай повік земна квітує врода, хай береже вас Матінка – Природа!»

Мета: Усвідомлення глобальних екологічних проблем та їх залежності від екологічних проблем регіонального та локального рівнів;

 виявлення учнями історичних тенденцій у взаємодії людини з природою, усвідомлення впливу людської цивілізації на природу, причин появи екологічних проблем;

 формування мотивації бережливого ставлення до природи, необхідності самовдосконалення для гармонійного співіснування з об’єктами природи.

Вед. Сьогодні в цей квітковий день зібралися на свято ті, хто не байдужий до долі  Землі, хто розуміє: Земля – наш дім, і іншого у нас бути не може.

Мабуть, найбільшу насолоду і радість,найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує,  хвилювала і хвилює кожного із нас.

Шепіт блакитної води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих птахів, запах і розмаїття квітів – усе це до серцю, ні з чим незрівнянна природа.

Пісня: (на мелодію пісні  «Дівчина – весна»)

Ой синіє за видноколом

Древнє місто Бар (3р.)

Із Підлісного команду

Радо зустрічай (3р.)

Наш Підлісний знаменитий

І чудовий край (3р.)

І співає разом з нами

Веселий розмай. (3р.)

П - в:

Рідну природу оберігай

І ображати не дозволяй

Птахи із вирію ти зустрічай

Хай звеселяють наш рідний край

Лине жайвір в синє небо

І звинить струна (3р.)

Ти розкрий червону книгу

Хай звучить вона(3р.)

Бо природа – рідна мати

В нас вона одна (3р.)

Хай квітує наче сонце

Рідна сторона(3р.)

П - в:

Інсценівка «Спокусливі квіти»

Турист:

Ну і що це за природа?

Серед снігу, серед льоду.

Лютий ще не встиг піти –

А вони взялись цвісти!

Квітів я нарву в пакети,

Дома пороблю букети,

Віднесу їх на базар.

В свято жінки – це товар!

Принесуть ці квіточки

До кишені – гривночки!

Ой, розумний хлопець я,

Ой, хлопчина – молодець!

Ану, квіточко маленька,

Йди мені до рук швиденько,

Не вагайся, йди хутчіше,

 У  пакет мій швидше, швидше!

Матінка – Природа:

Постривай, лишень чекай,

жодну квітку не чіпай!

Як посмів, тебе питаю,

Рвати цвіт, що розквітає?

Турист:

Квіти ці ж бо – польові,

Чому рвати ви забороняєте мені?

Матінка – Природа:

Не для тебе тут у лісі

Квітнуть квіти ці взялися.

Та яке ж ти право маєш,

Що красу таку зриваєш?

Любиш в походи ходити,

Вмій же природу любити.

Квітку не вирви задаром,

Дерево посади понад яром.

Збережи ти пташину у гаї,

Хай вона співає в рідному краї.

На сцену виходять дві куми

1. Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю,

Чому я не сокіл, чому не літаю?

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю лишила і небо злетіла!

2. Агов! Кумасю, схаменіться! Подивіться на те небо. Там уже птахам місця не вистачає. Звідусіль на них, бідолашних, пруть літаки, гелікоптери, ракети та ракетні носії, супутники й повітряні кулі. А ще й невпізнані літальні об’єкти подеколи з’являються. Он уже незабаром маленькому горобцеві ніде буде там уміститися. А ще й вам, кумасю, в небо закортіло. Схаменіться!   

1.Ой  закортіло, кумасю! Ой закортіло! Ви тільки погляньте навкруги!                    Чи бачили все щось прекрасніше?

Дівч. Ви озерніться навкруги!

Яка довкола насолода!

А ліс, і річка, і луги –

Прекрасна Матінка – Природа!

Хлопч. Щебечуть птиці, вітер лине,

Немов дитинства дальні дні

І кожна квітка, і стебелина

До тебе тягнеться вві сні.

Дівч. А ти ідеш. На небокраї

Яка краса огнів сія.

Й разом з природою співає

Душа закохана твоя.

2.Кумасю, чи ви блекоти об’їлися, чи ще від сну не прокинулися? Давно вже тієї краси й слід простиг! А ви: «Душа співає …» та не співати їй, кумцю, а плакати потрібно.

1.І чого ви, кумасю, приперлися? Тільки настрій зіпсували. Бурчите, як стара баба на печі: і це вам не так, і те – не туди. Черства ви, кумасю, людина, тому й нічого прекрасного не помічаєте. Які там біди вам вважаються? І вигадаєте ж таке! От покажіть мені хоч одну біду! Покажіть!

Хлопч.Ти подивись, що у Книзі Червоній

Усі довколишні квіти й гаї.

І дикі звірі й комашки в долоні,

І білі лебеді і солов’ї

Дівч.Природа кличе, природа благає,

Природа просить усіх нас людей

Вона від нас допомоги чекає,

Як рідна мати від своїх дітей.

Хлопч.Люби природу, о люби,

Щоб буть самим собою!

Люби ці трави, озерце

До щастя, до нестями!

Вед. В усьому світі люди розуміють що, руйнуючи навколишнє середовище, суспільство нищить своє майбутнє.

На захист довкілля підніміть свій голос тисячі людей: на різних континентах, різного віку, різної професійної підготовки.

Вед. Ми прагнемо, щоб в Україні, нова екологічна свідомість стала невід’ємною частиною свідомості громадян нашої держави, щоб усі відчували свою причетність до справи збереження довкілля.

Учень 1. Хай нам сонце світить, райдуга вітає,

Учень 2. Хай сміється дощик і співа весна.

Учень 3. Хай вона розбудить тих, хто ще не знає,що природа – мати, що вона одна.

Учень 4. Хай думка оця в кожнім серці озветься, усе бережіть, що природою зветься!

Учень5. Нехай повік земна квітує врода, хай береже вас Матінка – Природа!